Президент України Володимир Зеленський підписав Закон №4630-IX, який змінює порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану.
Документ стосується організації трудових відносин і дозволяє тимчасово бронювати чоловіків, які не перебувають на обліку у ТЦК або навіть знаходяться у розшуку. Закон ухвалено парламентом як законопроєкт №13335.
Нові норми спрямовані на підтримку роботи підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) та інших критично важливих структур. Відтепер бронюванню підлягатимуть навіть ті працівники, у яких є порушення щодо військового обліку або відсутні необхідні документи.
Згідно з положеннями документа, таке бронювання надається лише один раз на рік і діє протягом 45 календарних днів. Воно не звільняє працівника від відповідальності за порушення військового обліку. У разі, якщо працівник не усуне недоліки у встановлений термін, роботодавець матиме право розірвати з ним трудовий договір.
Крім того, закон встановлює максимальний термін випробування при прийомі на роботу на підприємства ОПК — не більше 45 днів. Цей період дає змогу перевірити фаховість кандидата та його готовність виконувати завдання у воєнних умовах.
Під бронювання підпадають військовозобов’язані особи, які:
- не перебувають на обліку в ТЦК;
- мають неправильно оформлені або відсутні військово-облікові документи;
- не уточнили персональні дані;
- перебувають у розшуку за порушення правил військового обліку або законодавства про мобілізацію.
Для таких працівників бронювання можливе незалежно від кількості вже заброньованих осіб на підприємстві. Воно надається максимум на 45 днів з моменту укладення трудового договору, і скористатися цим правом можна лише один раз на календарний рік.
Як зазначили в Головному юридичному управлінні Верховної Ради, це нововведення фактично створює можливість для тимчасового працевлаштування осіб, які порушили законодавство про військовий облік. Водночас такі громадяни формально залишаються під загрозою адміністративної або кримінальної відповідальності — відповідно до статей 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статті 337 Кримінального кодексу.
Експерти наголошують, що запровадження цього механізму має подвійний ефект. З одного боку, це дозволяє зберегти працездатність критично важливих підприємств у період воєнного стану, коли кожен фахівець може бути на вагу золота. З іншого — створює ризик послаблення відповідальності за порушення військових норм.
Правники відзначають, що закон можна розглядати як тимчасовий виняток із чинних правил. Він не скасовує покарання для осіб, які ухиляються від військового обліку, а лише відкриває можливість їх залучення до роботи на підприємствах оборонної сфери.
Деякі експерти вже охрестили нововведення своєрідною «спецамністією» для окремих категорій працівників, оскільки воно дозволяє роботодавцям легально працевлаштовувати чоловіків із неврегульованим статусом у ТЦК. Проте наголошується, що така норма діє виключно в умовах воєнного стану та має чіткі часові рамки.
Юристи звертають увагу на те, що новий закон фактично повертає Україну до міжнародних стандартів бронювання працівників під час надзвичайних ситуацій. Подібні механізми існують у більшості країн НАТО, де дозволяється тимчасово залучати осіб, які підлягають військовому обліку, до критично важливих сфер діяльності держави.
