Всі пожертви хлопці передають на потреби ЗСУ
З 24 лютого Україна живе в іншому вимірі. Всі, хто можуть працюють на перемогу нашої країни у повномасштабній війні з Росією. Не стали виключенням і діти. Маленькі мешканці Харківщини встановили імпровізований блокпост, на якому чергують кожен день і збирають гроші для потреб Збройних сил.
Про це пише “Слобідський край”, повідомляють новини Змієва.
10-річний Максим і його друг 12-річний Андрій почали свою гру ще в березні. Вони по кілька годин чергували на вулиці і зупиняли автівки, щоб перевірити, хто їде. Хлопці навіть вигадали власні перевірочні слова.
Всебічна підтримка
Хлопці товаришують давно. Родина Андрія до війни мешкала на Салтівці у Харкові, а на літні канікули хлопця привозили до бабусі в село, але цього року вони вимушені були переїхати в рідну Таранівку Зміївської громади через постійні обстріли.
Мама Максима Олена Передерій розповіла, що на початку війни хлопці бачили, як переживають дорослі, як їздить військова техніка через село.
Спершу хлопці бігали на вулицю, щоб віддати честь військовим, які їхали повз. Потім хлопці облаштували власний блокпост і навіть пошили для цього прапор. Діти стояли вже під власним стягом біля дороги. Проїжджаючи машини їм сигналили, а друзям це дуже подобалось.
Пізніше переселенець з Харкова допоміг друзям і зробив макет гармати, протитанкового їжака і ракети. Після цього всі ці предмети були встановлені на узбіччі. Так поступово був облаштований блокпост. Військові подарували Максиму і Андрію муляжі автоматів, а кореспонденти і журналісти, які зацікавились дітьми віддали їм справжні бронежилети тільки без захисних плит. Також в арсеналі хлопців з’явилися аптечка, турнікет і інші предмети.
Графік роботи блокпосту
Максим і Андрій дуже серйозно поставились до своєї справи і виходять на чергування кожен день без вихідних і свят вони чергують. На обід бігають по черзі. З 9 години ранку і до 8 години вечора друзі оглядають автівки.
Батьки розповідають, що день на день не випадає, колись менше машин зупиняється, а колись і більше. В середньому зупиняється кожна третя машина. Іноді буває, що люди показують документи дітям і пригощають їх чимось смачним, дають гроші. З хлопцями фотографуються.
Іноді Андрій і Максим запитують перевірні слова. Вони самі визначили, що перевіряти проїжджаючих будуть за допомогою слів “простирадло” і “прання”. Друзі вважають, що “паляниця” і інші подібні слова вже вчорашній день і росіяни навчились їх вимовляти.
Всі гроші на ЗСУ
В більшості випадків всі, хто зупиняється пригощають Максима і Андрія смачненьким і дають гроші. Всі зібрані кошти вони передають батькам, які переводять потім все на потреби ЗСУ волонтерам і бригаді, в якій служать односельці.
Олена Передерій розповіла, що всі рішення про збір коштів, про створення блокпосту, про перевірні слова хлопці придумали самі. Ніхто їм не нав’язував сторонніх ідей і не пропонував. Нещодавно хлопці передали 5500 гривень на потреби військових. ці гроші хлопці ще 6 серпня передали письменнику Сергію Жадану, який проїжджав через село. Він в свою чергу написав пост в Facebook про дітей і їх блокпост. Жадан розповів у пості, що хлопцям вже подарували шеврони, ліхтарики, картузи і багато чого іншого.
Мама Олена і односельці говорять, що хлопці ставляться до своєї справи дуже серйозно.
Після посту Сергія Жадана хлопці зібрали 5700 гривень і теж готуються їх передати на потреби ЗСУ. Нещодавно на карту батьків перерахували 100 євро, а також дали 2000 гривень готівкою.
Всесвітня слава
Хлопці мріяли, щоб про них показали сюжет по телевізору і в інтернеті. Ця мрія здійснилась завдяку журналістам, які проїжджали і зупинилися на блокпосту. Першим журналістом був Євген Малолєтка. Він зняв сюжет про хлопців і пообіцяв зробити хлопців знаменитими на весь світ. Потім до хлопців приїхали журналісти з Великої Британії. Вони знімали документальний фільм про дітей війни.
Ці сюжети змінили хлопців. вони дуже пишаються, що їх помітили. Батьки кажуть, що приємно здивовані таким розголосом гри своїх дітей. про друзів зняли сюжети і загальнонаціональні українські канали. Після цього вони стали вже “зірками” у своєму селі.
– До хлопців з великою повагою ставляться як проїжджаючі люди, так і місцеві жителі, яким подобається та атмосфера в селі, що створили наші діти. У нас тут цілий день як весілля, всі сигналять. Уже всім незвично, коли тиша на вулиці. Моя мама із сусіднього села, виходить на город, чує, що сигналять, і розуміє, що все нормально, блокпост працює, – розповідає мама Максима.
